7 клас Контрольний тест «Із пісенних скарбів»
І варіант
1. Які пісні не належать до соціально-побутових: ( 1 б.)
а) рекрутські; б) веснянки; в) козацькі.
2. Коломийки складаються з ...
строф.
( 1 б.)
а) дворядкових; б) чотирирядкових; в) шестирядкових.
3. Пісня «Ой у степу криниченька» належить до ...
пісень. ( 1 б.)
а) козацьких; б) наймитських; в) чумацьких.
4. З якої пісні подано рядки:
( 1 б.)
«Ой поїхав з України козак молоденький, —
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький»?
а) «Стоїть явір над водою»; б) «Ой у степу
криниченька»; в) «Гомін, гомін по діброві».
5. Який художній засіб є у поданому рядку: «Звелів
собі посадити червону калину»? ( 1 б.)
а) персоніфікація; б) порівняння; в) постійний
епітет.
6. Сагайдачного в пісні названо:
( 1 б.)
а) розгубленим; б) байдужим; в) необачним.
7.Установіть відповідність між народними
піснями та образами, змальованими в них:( по 0,5 б.)
1 «Гомін, гомін по діброві»
2 «Ой на горі та й женці жнуть»
3 «Стоїть явір над водою»
4 «Ой у степу криниченька»
|
А чумак, зозуля
Б Запорозька Січ, шабля
В козак, Україна
Г Дорошенко, Сагайдачний
Д мати, син, сестри
|
8. Які жанри соціально-побутових пісень вам відомі? Назвіть їх. ( 1,5 б.)
9. Напишіть
твір-мініатюру на одну з поданих тем: (2,5 б.)
«Народ — творець української пісні»;
«Коломийка — невід’ємний
супутник буднів і свят українського народу»;
«Пісня — скарбниця нашої мудрості, нашої історії».
ІІ варіант
1. Які пісні не належать до соціально-побутових:
( 1 б.)
а) солдатські; б) купальські; в) рекрутські.
2. Пісня «Гомін, гомін по діброві» належить до ... пісень.
( 1 б.)
а) козацьких; б) наймитських; в) чумацьких.
3. Який художній засіб вжитий у рядках: «Мене, мати, огні знають, — Як я
іду, — потухають»?
а) порівняння; б) персоніфікація; в) постійний
епітет.
( 1 б.)
4. Патріотизмом, великою повагою до козаків і ватажків
Запорозького війська сповнена пісня:
а) «Ой у степу
криниченька»
;
б) «Стоїть явір над водою»; ( 1 б.)
в) «Ой на горі та женці
жнуть»;
г) «Гомін, гомін по діброві».
5. Козацькі та
чумацькі пісні належать до :
( 1 б.)
а)
історичних;
б) родинно-побутових;
в)
соціально-побутових;
г) календарно-обрядових.
6.
«Ой на горі та женці жнуть» належить до пісень:
( 1 б.)
а) козацьких; б) чумацьких;
в) жниварських.
7. Установіть відповідність між цитатами та
назвами пісень, з яких узято ці рядки: ( по 0,5 б.)
1 Воли ревуть, води не п’ють,
Бо в Крим доріженьку чують…
2 Будуть пташки прилітати
Калиноньку їсти, Будуть мені приносити Од родоньку вісти!..
3 «Мені з жінкою не возиться;
А тютюн та люлька Козаку в дорозі Знадобиться!»
4 Старша сестра коня веде,
А підстарша зброю несе, А меншая випитує: «Коли, брате, з війська прийдеш?» |
А «Гомін, гомін по діброві»
Б «Ой у степу криниченька»
В «Жартівливі коломийки»
Г «Стоїть явір над водою»
Д «Ой на горі та й женці жнуть»
|
8. Коломийка – це…
(1,5 б.)
9. Напишіть твір-мініатюру на одну з поданих тем: (2,5 б.)
«В піснях оживає історія мого народу»;
«Простота і мудрість
коломийок»;
«Моя улюблена народна пісня».
7 клас Контрольна робота за темою
«Про минулі часи.
Творчість А.
Чайковського, М. Стельмаха, Г. Тютюнника»
І
варіант
Відповіді на запитання
1. За жанром твір «За сестрою» - це…? (1 бал)
2. З якого відомого козацького роду походив Павлусь? (1 бал)
3. Що приносять на крилах гуси-лебеді? (1 бал)
4. Які вивчені твори є автобіографічними? (Назви автора і назву
твору). (1
бал)
5. Впізнай героя і твір: «В її устах і душі «насіння» було
святим словом... Нічого так не любила, як землю, ... і на самоті тихенько
розмовляла з нею.»
(1 бал)
6. В
яке місто вирушає Климко
і по що? (1 бал)
7. У які часи відбуваються події у творі «Климко»? (1 бал)
8. Кому присвячений твір «Гуси- лебеді летять»? (1 бал)
9. Назви тему твору «За сестрою». (1
бал)
10. Який жанр твору «Гуси- лебеді летять»? (1 бал)
11.Охарактеризуй образ Климка. (2
бали)
7 клас Контрольна робота за темою
«Про минулі часи.
Творчість А. Чайковського, М.
Стельмаха, Г. Тютюнника»
ІІ варіант
Відповіді на запитання
1. Про які часи йдеться у творі «За
сестрою»? (1 бал)
2. Як називалася сестра
Павлуся? (1 бал)
3. Від імені кого ведеться розповідь
у творі «Гуси- лебеді летять»? (1 бал)
4. Як перші дні
зими відвідував школу Михайлик? (1 бал)
5. Впізнай героя і твір: «Вона
стояла з немовлям на руках, притиснувши до себе разом з немовлям трояндову, мов
тисячі троянд, сукню ...» (1
бал)
6.Хто
автор твору «Климко»? (1 бал) (1 бал)
7. Яку необхідну річ
подарував земляк Климку на базарі? (1 бал)
8.
Назвіть кульмінацію твору «Климко».
(1 бал)
9. Назви тему твору «Гуси- лебеді летять». (1 бал)
10.Як називався товариш Климка? (1 бал)
11. Охарактеризуй образ
Павлуся.
(2 бали)
9 клас
Тема. Література рідного краю.
Урок-конференція «Маркіян Шашкевич - «апостол українського відродження».
Мета: допомогти учням
усвідомити життєвий подвиг поета, проникнутися повагою до нього зацікавитися
творчістю; популяризувати постать Маркіяна Шашкевича;
розвивати культуру мовлення, ораторські навички, здатність виділити
головне, висловлювати власні судження;
виховувати патріотизм, громадянську свідомість та активну життєву
позицію.
Обладнання: портрет Маркіяна Шашкевича, комп’ютер,
проектор, екран, ілюстративні матеріали до життєвого і творчого шляху;
фрагменти кінофільму, аудіозаписи, книжкова виставка.
Хід уроку
I.Організаційний момент.
II.Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення
теми,мети уроку.
Вчитель. Добрий день!
Вітаю вас на
літературно-науковій конференції, присвяченій річниці з дня народження Маркіяна Шашкевича –
поета, громадського діяча, священика, просвітителя. «Поет-оповідач, кореспондент і провідник, як
людина - наскрізь симпатична, щира і проста, пройнята належною любов'ю до
рідного народу і непохитно певна своєї роботи, як в мистецтві, так і в житті»,
- так писав про нього Іван Франко.
III.Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу.
До виступу
запрошуємо бібліографа.
1.Бібліограф.
Презентація
«Маркіян Шашкевич».
Маркіян Семенович Шашкевич
народився 6 листопада 1811 року в селі Підлисся Золочівського повіту
на Львівщині в сім’ї священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім навчався
в Золочівській німецькій школі, у Львівській та Бережанській гімназіях.
З 1829 року юнак навчається у Львівській духовній семінарії і водночас є
слухачем філософського відділу університету. У гімназійний
період Маркіян Шашкевич почав писати вірші. 21 лютого 1831 року Шашкевича було
виключено з семінарії за порушення семінарського режиму й “вільнодумство”. Розгніваний батько
вімовився від сина. Тому Маркіян залишився у Львові в дядька по матері Захара
Авдиковського.
Під час навчання в семінарії Маркіян Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував
національно свідому молодь, яка стала на боротьбу за національно-культурне
відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в
письменстві й церковних проповідях
Шашкевич очолив гурток
прогресивної молоді “Руська трійця”, який у1834 році остаточно оформився в
культурно-просвітницьку
організацію.
Наслідком їхньої діяльності була підготовка рукописів збірок авторських
поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через
цензуру не побачили світ.
Дбаючи про розвиток народної освіти ,поводир “Руської
трійці” склав 1836 року першу “Читанку” українською мовою. Незважаючи на
настійну потребу для дітей, її вороже зустріла цензура. Тільки 1850 року
“Читанку” видав у Львові Яків Головацький і відтоді вона з успіхом
використовувалась в початкових школах Галичини.
1837 року
здійснилася заповітна мрія Шашкевичевого гуртка: в Будимі (Будапешт) з’явилася
“Русалка Дністровая” – перша книга народною українською мовою в Галичині,яка
вирішально вплинула на національне відродження та розвиток української
літератури в Галичині.
На думку Кирила Студзиньського,
Маркіян Шашкевич був "першим русином в Галичині, який проникнувся
ідеєю національності".
Матеріальні нестатки, постійне цькування властей вкрай
погіршили здоров’я Шашкевича (з студентських років він хворів на сухоти). 1842
року поет пербрався до Новосілок Новомилятинського району й остаточно
занедужав. Смерть молодшого сина спричинила в нього тяжкі переживання і сприяла
загостренню туберкульозу. Втративши зір і слух, паралізований він ще кілька
місяців страждав. 7 червня 1843 року Маркіян Шашкевич помер.
2.Декламатор.
Підлисся
Шуми, вітре, шуми, буйний,
На ліси. На гори,
Мою журну неси думку
На підлиські двори.
Там спочинеш, моя думо,
В зеленій соснині,
Журбу збудеш, потішишся
У лихій годині.
Там ти скаже дуб старезний,
І єден, і другий,
Як там жив-єм ще маленький
Без журби, без туги.
…Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне,
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Підлисецька горо біла!
Як тебе не бачу,
Так ми тяжко, так ми сумно,
Що трохи не плачу.
3.Мистецтвознавець.
Для нащадків не збереглося жодного прижиттєвого портрета
Маркіяна Шашкевича. Його усний портрет подає Микола Устиянович: “Шашкевич був
середнього росту, тонкої будови і м’ягеньких рис лиця. Синє і сумнеє око, юно
русе волосся і ніжність постави надали його подобі щось дівочого. Високе його
чоло було уже в молоді роки пописане плужком глибоких думок... На лиці одбивалась
якась-то тужливість і терпіння...”
На поч. ХХ
ст. галицький художник Іван Труш відтворив у живописі уявний портрет Маркіяна
на основі спогадів та схожої зовнішності його сина. Пізніше Шашкевича малювали
В. Кравченко, В. Чабаник, Р. Коваль, Я. Левицький та ін.
Він був і нема. Не зосталось
портрета.
Який він - не знатимуть, певне,
повік.
Це - доля поета, недоля поета,
Що нам його дав дев`ятнадцятий
вік.
А люди приносять то квітку, то
колос,
То пісню, то книжку кладуть на
поріг.
Які твої очі? А мова? А голос?
Ніхто не розкаже, крім свідків
твоїх.
4.Літературознавець.
Художня спадщина
Маркіяна Шашкевича невелика: три десятки поезій, романтичне оповідання
“Олена” та переспіви й переклади із
староруської, чеської, польської і сербської мов. В особі Шашкевича в
українську літературу ввійшов талановитий поет, перекладач, патріот, гуманіст,
людина високою культури й громадянської мужності. Провідний мотив Шашкевичевої
творчості – заклик до національного єднання на демократичній основі, ідея захисту
рідної мови, культури.
На літературну ниву Шашкевич вступив 1835 року, надрукувавши
у Львові оду до Цісаря Франца І “Голос галичан”. Не враховуючи декількох
інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за минулим», «Думка»), Шашкевич
писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки»,
«Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на
історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав
Кривоустий». Поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком
та пізнішими дослідниками.
М. Шашкевич перший, а за ним
І. Вагилевич та Я. Головацький почали збирати народні пісні. Шашкевич робив це
переважно в рідному Підлиссі та в сусідньому селі Княжому. За час навчання в
гімназії, а потім за семінарські роки в нього набралося більше десятка зошитів
із пісенним фольклором.
М. Шашкевич був тонким ліриком і полюбляв малі поетичні форми.
М. Шашкевич був тонким ліриком і полюбляв малі поетичні форми.
Літературна творчість М.
Шашкевича тривала недовго — з 1833 по 1843 рік, та й то, починаючи від 1837
року, із значними перервами.
Проте в ній сучасники бачили
справу всенародного значення. М. Шашкевич визначився за
той час і як талановитий перекладач із сербської, чеської, польської та
грецької мов. Фрагмент його переспіву «Слова о полку Ігоревім» («Плач
Ярославни»), який дійшов до нас, свідчить, що поет дуже відповідально ставився
до цієї пам'ятки культури. М. Шашкевич перший в українській літературі переклав
«Краледвірський рукопис» В. Ганки. Неабияке значення мають також публіцистичні
праці письменника.
5. Звучить пісня «Веснівки»( муз.В.Тимошинського,сл..М.Шашкевича ).
Цвітка дрібная
Молила неньку
Весну раненьку:
“Нене рідная!
Вволи ми волю -
Дай мені долю...
“Доню, голубко!
Жаль мені тебе...
Бо вихор свисне,
Мороз потисне,
Буря загуде, -
Краса змарніє...
Головоньку склониш,
Листоньки зрониш,-
Жаль серцю буде».
6.Мовознавець.
У 1836 р. Вийшла книга “Азбука і Абецадло”, в якій
М.Шашкевич засудив тих, які намагалися в українському письменстві штучно
впровадити латинський алфавіт. Підготував “Читанку”, давши українським дітям
підручник. У підручнику подав відомості про нашу землю, вселенну, короткі
повісті про святих, біблійні легенди, байки. Книга пройнята християнською
мораллю. З цього підручника вчився український поет і письменник Іван
Верхратський. Він говорив: “ Се перша читанка, написана язиком
галицько-руського люду...”
У 1837 р. Видано “Русалку Дністрову” - “досвітню
зіроньку”. Вона невеличка за обсягом — 153 сторінки малого формату. Але саме
вона збудила зі сну галицький люд. На рівні з “Кобзарем” Т. Шевченка, “Русалка”
була знана майже у кожній галицькій родині кінця ХІХ—початку ХХ ст.
7.Перегляд
уривків з фільму «Світанок відродження над Карпатами».(З
серії «Невідома Україна»).
8.Богослов.
У 1829 р.
Маркіян вступив до Духовної семінарії у Львові. За надуману недисциплінованість
його виключили з семінарії. : Маркіян поновив навчання у Духовній семінарії.
Після рукоположення 1838 р. став священиком. Змінював кілька разів місце
священицької діяльності. Це були села Львівщини: Гумнисько, Нестаничі,
Новосілки. У Новосілках він закінчив своє життя 7 червня 1843 р. Усе своє життя
Маркіян Шашкевич не хотів багатства, він тільки хотів бути добрим, Богу милим,
і щоб його любили люди.
Та саме він, отець Маркіян, став будителем галичан, які
перебували в австрійському цісарському ярмі. Маркіян Шашкевич - воістину Богом
посланий чоловік - побачив майбутність свого народу і покликав до неї.
Коли на Східній
Україні вперше рідним словом заговорив Котляревський, то в Галичині це здійснив
Маркіян Шашкевич.
Він - один із
найталановитіших попередників Тараса Шевченка, предтеча Івана Франка.
Він першим наважився
виголошувати проповіді і виступи перед громадою рідною мовою.
9.Декламатор.
Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила:
Чому ж мова єй не мила?
Чом ся нев встидати маєм?
Чом чужую полюбляєм?..
10.Дослідник.
В 1911 році на Білій горі у селі Підлисся,
на кошти зібрані народом, було встановлено величний пам’ятник Маркіяну
Шашкевичу у вигляді хреста на масивному гранітному постаменті, що символізує
поневолений народ, який прийде до визволення і воскресіння. Відтоді, щорічно у
першу неділю серпня біля пам’ятника Маркіяну Шашкевичу на Білій горі
відбуваються народні свята.
11.Декламатор.
Сниться справжня
Свобода
Білій горі.
Білій горі,
А на ній
Хрестові,
Й Стрілецькій
могилі.
А над усім-
Дух Маркіяна:
«Земле моя
кохана!
Справжня Свобода
приходить хіба,
Коли вичавить
кожен
Із себе раба!»
(М.Шалата «Ім’я Шашкевича»)
12.Бібліотекар.
Хочу ознайомити
вас з книгами про М.Шашкевича. Перша книга - «Отець Маркіян Шашкевич -
український мовотворець» Ірини Фаріон, яка вийшла у видавництві «Свічадо». Це
дослідження є новим поглядом на архіважливе питання націєтворення на теренах
Галичини,йдеться про мовну само ідентифікацію українців у XIX ст. – про початок вживання народної мови на вищих
рівнях її функціонування: у релігійній та літературній царині. Герой цього
здвигу – отець Маркіян Шашкевич – постає як реформатор, і зачинатель творення
літературної мови, а водночас і самосвідомості галицьких українців.
Друга книга –
«Камертон Шашкевича» Романа Лубківського – вийшла у видавництві «Місіонер». Це
книга статей,рецензій,інтерв’ю, промов. Також
автор включив до
неї поему «Камертон Шашкевича» та окремі поетичні твори.
Інсценівка «Заповіт Шашкевича»(за твором Р.Лубківського «Curricculum Vitae»).
Я,
Маркіян Шашкевич,
Прожив
Занадто коротке
життя,
І так
блискавично,
Що навіть для
вас,
Родимці,
Не встиг
Оформити
нотаріально
Тестамент
Щодо своїх
Маєтностей і
статків.
Моя вдова –
Їмость Юлія з
Крушинських
І син Володимир
Та,може,ще хтось
Із рідні
Розподілять поміж
собою
Не лиш писання
Та набуті книжки
І тлумачення
Святого Письма,
І невикінчені
бульйони,
І розбите пенсне,
Чутливий мій
камертон,
І тверді сургуча уламки,
Як, страждання
мої,
Припечатані болем.
Се майно мізерне
моє
Ставатиме
Меншим і легшим,
Зате найдорожче –
Любов До
Матері-України –
Буде
Щораз ціннішим,
Багатшим…
Користайте,благаю
вас,
З того добра,
І примножуйте,
І даруйте,
Вже своїм синам і
онукам.
Але
Не забувайте і
вбогих,
Не скупіться
також
Для отих калік,
Котрі посліпли,
Котрі оглухли,
Котрі
німують, –
Але не серцем!
Серця
Їх виведуть на
дорогу
Що поведе до
цілі,
Якої свідомим
Був я,
І якої досяг
Тільки лише
тепер, -
Я,поет і
священик,
Кому отець
Маркіян,
А кому ще простіш
–
МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ.
IV.Підсумок уроку.
Вчитель.
Підходить до завершення наша святкова конференція,присвячена річниці з дня
народження М.Шашкевича. Він прожив тільки 32 роки. Який талант був
дарований Україні! Але чому ж так рано забраний від неї? Може, Бог захотів мати
біля себе таку гарячу й чесну, таку праведну людську душу?! А може, тому, що
дану йому місію він встиг виконати за ті 32 роки? Пробудив народ свій від сну і
кволості, порятував мову, прорік велике прийдешнє народові своєму від Сяну до
Дону.
Устань, могутній Маркіяне,
На п'єдестал століть устань!
Хай зір твій в будучність загляне
В часи нових ясних
світань.
(Р. Братунь)
V.Домашнє завдання.
Напишіть
твір-роздум «Будитель українського народу».
Література
Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред.
Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
Малий словник історії України / Відповідальний редактор
Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
Я. Розумний (ред.), Маркіян Шашкевич на Заході,
Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, Вінніпег, 2007.
Никола з Николайова (Микола Устиянович). Згадка за Маркіяна
Шашкевича во вічную Єго память. — Л., 1848 (2 вид. — Вінніпеґ, 1968)
Тершаковець М. До життєписи Маркіяна Шашкевича з додатком
Матеріали-документи // ЗНТШ, т. XIX. — Л., 1906
Маркіян Шашкевич. Руська письменність. — Л., 1911
Лепкий Б. Маркіян Шашкевич. — Коломия, 1912
Возняк М. Писання Маркіяна Шашкевича // Зб. Філол секції
НТШ. т. XIV. — Л., 1912
Попович Д. Маркіян Шашкевич на тлі відродження Гал. України.
— Мондер, 1943
Білецький О. Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности,
т. 1. — К., 1960
Шах С. О. Маркіян Шашкевич і гал. відродження. —
Париж-Мюнхен, 1961
Білецький О. Слово про Маркіяна Шашкевича. — Л., 1961
Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. — Вінніпеґ, 1962
Гуменюк М., Кравченко Є. М.Шашкевич, І.Вагилевич,
Я.Головацький. Бібліографічний покажчик. — Л., 1962
Луців Л. Маркіян Шашкевич. — Джерсі Сіті, 1962
Гребільський Г. Письменники Зах. України 20-50 pp. — К.,
1965
Шалата М. Маркіян Шашкевич, життя і творчість і гром.культ.
діяльність. — К., 1969
Петраш О. Руська Трійця. — К., 1972
http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=2049
Біографія. Вірші, пісні, байки, проза, переклади, листи,
статті
«По місцях М. Шашкевича». (І. О. Денисюк, видавництво
Львівського університету)
Пробудитель галицької землі // Свобода (газета). 19 серпня
2011. С. 13.
Фаріон І. Отець
Маркіян Шашкевич – український мовотворець: лінгвістичний феномен на тлі
світового романтизму. – Львів: Свічадо, 2011. – 136 с.
Лубківський Р.
Камертон Шашкевича. Статті, рецензії, промови, поезії. – Жовква: Місіонер,
2011. – 352 с.
за темою «Світ фантазії, мудрості:
міфи та легенди, народні перекази, казки» (тести)
Немає коментарів:
Дописати коментар